Вакцинація від COVID-19

📌 Міністерство охорони здоров’я України визначило і запланувало таку послідовність вакцинації від COVID-19 з огляду на високий ризик інфікування та розвитку коронавірусної хвороби для певних цільових груп:

1й етап (≈ 367 тис. людей) – медичні працівники, які працюють із пацієнтами з COVID-19, мешканці інтернатів, будинків догляду за літніми людьми та персонал цих закладів, військовослужбовці в ООС. Січень–квітень 2021 року — люди з критичним ризиком інфікування та розвитку COVID-19 і ті, що виконують критичні функції у боротьбі з пандемією COVID-19;

2й етап (≈ 3 млн людей) – медичні працівники, літні люди віком від 80 років, працівники соціальної сфери. Квітень–червень 2021 року — люди з надзвичайно високим ризиком інфікування та розвитку COVID-19 і ті, що надають медичні послуги;

3й етап (≈ 7 млн людей) – літні люди віком від 65 до 79 років, учителі та інші працівники сфери освіти, працівники критично важливих структур державної безпеки.
Червень–вересень 2021 року — люди з високим ризиком інфікування та розвитку COVID-19 і ті, що виконують функції з підтримки безпеки та життєдіяльності держави;

4й етап (≈ 11 млн людей) – літні люди віком від 60 до 64 років, люди з хронічними захворюваннями, громадяни України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, люди, що працюють та відбувають покарання в місцях обмеження волі. Вересень 2021 — березень 2022 року — люди з підвищеним ризиком інфікування та розвитку COVID-19 і ті, що виконують функції з підтримки безпеки та життєдіяльності держави.

5й етап (≈ 13 млн людей) – решта дорослого населення України. У разі наявності достатньої кількості вакцини може відбуватися водночас з попередніми етапами.

📌 Якщо ви бажаєте вже записатись у чергу на процедуру, то можете це зробити через контакт-центр МОЗ, на сайті https://vaccination.covid19.gov.ua/, або через портал Дія.

📌 Електронний медичний запис про вакцинацію вводиться в систему безпосередньо лікарем. Процес вакцинування відбувається в межах прийому пацієнта, тобто запис може робити лише лікар, не медсестра. Згідно з процедурою, спочатку проводиться огляд пацієнта, далі лікарем аналізується його стан, якщо все добре та протипоказань немає – медсестра вакцинує пацієнта.
Саме тому в рамках прийому додається вакцинація і цей електронний медичний запис робить безпосередньо лікар.

📌У разі винекнення проблем, рекомендуємо звернутись до контакт-центру Медичної інформаційної системи, яка встановлена у вашій лікарні. Важливо обирати ті МІС, які підключені до системи eHealth.

Також рекомендуємо
6 Жовтня 2020

Іванка Небор –Український блогер-лікар отоларинголог на дослідницькій позиції у госпіталі Цинциннаті, США. Засновник та керівник медичної платформи INgenius. 

Іванка уже рік стажується в Американському госпіталі та навчається у американському коледжі на програмі для лікарів Clinical Research, University of Cincinnati College of Medicine.

В інтерв’ю eHealth Іванка розповіла як працює електронна система охорони здоров’я в Америці та що особливого в роботі лікаря з eHealth в Штатах

 

  • Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Америці.

 

В основному у великих лікарнях встановлена система “EPIC”. Значна частина лікарів працює саме в ній. Проте, лікарі які відкривають власну практику та утримують невеликі лікарні, найчастіше не можуть дозволити встановити “EPIC”. Вони обирають дешевшу програму. Ось до прикладу: 5 лікарів-лорів зібрались і відкрили свою приватну практику. З самого старту їм не вистачить коштів одразу купити “EPIC” і вони надають перевагу дешевшому варіанту. 

 

  • Хто в основному фінансує лікарські послуги в Америці?

 

Тарифи лікарів встановлюються виключно згідно їх спеціалізації і кількості випадків, які лікує певний лікар. 

 В більшості випадків все лікування пацієнтів здійснюється за страхуванням. Є різні види державного та приватного страхування. Ось програма державного субсидування Medicaid покриває дуже дорогі процедури. До прикладу кохлеарну імплантацію (операція, яку роблять при втраті слуху- встановлюють імплант, який замінює звуковий апарат). Але якщо якісь послуги не передбачені страховою виплатою пацієнта, їх можуть надати відповідно до окремого договору. 

 

  • Чи  визначаються загальні правила та норми електронної медицини? Чи є якийсь орган який ними опікується? 

 

Загальної основної структури, як міністерства тут немає. Але кожен штат встановлює свої певні правила ліцензування. До прикладу, під час пандемії дуже розвинулась телемедицина. Часто лікарі надають консультації колегам з інших регіонів. Але в тот час і виникли проблеми з впровадженням телемедицини, тому що кожен штат повинен надати ліцензію на цей вид послуг. Ось теледзвінок не можуть з Огайо провести в Каліфорнії, тому що лікарні, яка його проводить потрібно мати ліцензію на кожен штат.  

 

  • Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в лікарні? Та як обслуговується дана система в лікарні?

 

Програму вибирає адміністрація. Це в основному не лікарі. Адже кожна лікарня в Америці – це окрема бізнес структура. Також обслуговують систему секретарі та відповідні менеджери. В Україні, як я проходила інтернатуру – зі страховими компаніями повинні зв’язуватися напряму лікарі або інтерни. В Америці ж усі фінансові питання, страхування, вирішують не медики, а відповідні фахівці. Лікар документує усі щоденики та описи хворих, але дуже мало займається організаційними моментами, оскільки це дорого дуже обійдеться лікарні.

 

  • Чи долучаються приватні компанії до розробки функціоналу американського еHealth чи він лише державний?

 

 Так, увесь функціонал в основному приватний. Взагалі, вважаю, що приватні інвестиції та структури – основа розвитку, будь-якої, медицини. 

 

  • Усі лікарі перед початком роботи проходять навчання з користування електронної системи охорони здоров’я?

 

 В мене були тренінги в січні. Я записалася на курс. Збирається клас медичних працівників і кожен тиждень проводять навчання. Коли навчали працювати в системі, створювали окремий учнівський кабінет, де ми одразу могли спробувати використати весь необхідний функціонал. На самому початку стажування кожен обов’язково мав пройти тренінг з безпеки. На тренінгу пояснили усі правила роботи з програмою та захисту інформації пацієнтів. В Америці виділяється дуже багато часу та ресурсів для захисту приватної інформації громадян. Навіть після проходження курсу потрібно усі матеріали, що були роздруковані, викинути в окремий контейнер для утилізації, інакше можна отримати штраф.

 

  • Які основні проблеми з якими зіштовхуються лікарі при роботі з системою?

 

Часто трапляються проблеми при передачі даних з різних медичних систем. Наприклад КТ, МРТ- це окрема електронна система. Якщо пацієнт зробив їх в лікарні, де немає договору з “EPIC”, тоді або лікарня надсилає запит, щоб отримати знімки і це займає певний час, або пацієнт сам звертається в цей центр щоб отримати копію і на наступну консультацію приносить цей знімок. Але зачасту у великих університетських клініках завжди є свій діагностичний центр, де роблять КТ та МРТ.

 

  • В системі “ЕРІС” ви зареєстровані, як “дослідник”. Розкажіть, будь ласка, детальніше, що це означає та які є ролі в системі електронного здоров’я?

 

Для медиків це 3 основних позиції: лікар, медсестра і дослідник. В мене наразі позиція “дослідник”. Кожна позиція має свій рівень доступу до медичних даних пацієнта. Коли входиш в систему- видно дані, які тобі доступні, але якщо є потреба в додатковій інформації, ти можеш надіслати запит і тобі підтвердять доступ до документів. 

До прикладу: лікарю не потрібні щодня в користуванні форми медсестри, але якщо виникне потреба, в системі запитується доступ до файлу і після підтвердження він надсилається. 

 

  • Які заходи безпеки передбачені в системі?

 

Наразі, я працюю з дому і кожному, хто працює в системі, у лікарні видали окремий ноутбук для роботи в електронній системі з серійним номером та встановленими програмами захисту. Спочатку при його ввімкненні потрібно ввести логін і пароль, далі через попередньо встановлений спеціальний VPN додаток потрібно буде повторно ввести окремий логін і пароль. І при вході  в саму систему “EPIC” вводиш ще одну унікальну пару логіна та пароля . 

Коли безпосередньо працюєш з програмою в  лікарні, потрібно здійснити лише вхід в систему “EPIC”. Користувачі завжди повинні виходити з додатку. Не можна просто залишити комп’ютер з запущеною системою, тоді програма фіксує що ти в ній не працюєш, сама виходить і блокує доступ на декілька годин або на добу. 

Одного разу в лікарні трапилось, що я не вийшла з облікового запису і цілу добу не мала доступу до системи. 

 

  • А пацієнти мають змогу безпосередньо взаємодіяти з системою?

 

Пацієнти мають свій окремий доступ до системи, де можуть подивитись на власні дані, а також за потреби мають змогу створити чат з лікарем. В Америці пацієнти зовсім не мають номерів лікарів і віддалено проконсультуватись з ними можуть виключно через систему. 

 

  • Як справи з інтероперабельністю систем: якщо пацієнт, змінить заклад, чи місце проживання, чи взаємодіють системи в закладах між собою і чи обмінюються даними про пацієнтів?

 

Пацієнт може отримувати будь-де лікарську допомогу, головне страховка, яка в нього оформлена. “EPIC” досі найпопулярніша система, в більшості клінік встановлена вона. Тоді зазвичай не виникає проблем, адже одна медична картка від народження в пацієнта і видно все від алергій які були в дитинстві до актуальних діагнозів. Немає випадків, коли пацієнт мав алергію, але забув про неї повідомити. 

В емігрантів, які пізніше, а не з народження реєструються в системі можуть бути не всі актуальні дані, адже тут відповідно записується більшість інформації з їх слів. 

 

  • Є якісь особливості в роботи лікаря в Америці порівняно з українською практикою, які б хотілось відмітити?

 

В коментарях мені писали лікарі, що мають проблеми з функціонуванням еHealth в Україні. Що після роботи витрачають свій час, сидять і заповнюють все необхідне.

Звісно, ніхто не любить зміни і пристосуватись до нової роботи лікарю в будь-якому випадку важко. 

В Америці теж лікарі закінчують свою зміну і залишаються заповнювати документацію. А паперової роботи ще більше ніж в Україні. Всім важко, ніхто не любить змін. Але всі звиклися і все буде добре!

 

7 Серпня 2020

Оптимальна та ефективна робота системи eHealth завжди була пріорітетом для команди ДП “Електронне здоров’я”.
Електронна система охорони здоров’я в Україні розвивається надшвидкими темпами. Велика кількість даних та недостатня спроможність потужностей призвела до перенавантаження системи. Саме тому, користувачі зіштовхнулися із затримкою обробки запитів у ЦК. Через відсутність, в першу чергу, фінансових та технологічних ресурсів, відновити роботу системи в короткі строки було неможливо.

Минулого тижня, спеціалістам ДП “Електронне здоров’я” вдалося стабілізувати спроможність центрального компоненту. В першу чергу ми збільшили технологічні потужності. Завдяки команді технічної підтримки ДП “Електроне здоров’я” здатність обробки запитів збільшилася до показників, які є достатніми для нормальної безперебійної роботи системи. Щодня наша команда відслідковує навантаження в системі, виправляє помилки та контролює можливі затримки в роботі.

Дякуємо експертам, завдяки титанічній праці яких вдалося стабілізувати роботу Центрального компоненту: Andrey Minchenko, Євген Вишталюк, Руслан Ющенко, Олексій Якобчук, Ольга Горницька, НСЗУ Національна служба здоров’я України та Міністерство охорони здоров’я України

10 Липня 2020

Актуальні та точні дані – ядро сучасної та ефективної системи охорони здоров’я. Проте внесення даних до системи не завжди означає їх синхронізацію з ЕСОЗ.
Синхронізація з електронною системою охорони здоров’я – це процес відправлення даних з медичної інформаційної системи, яка встановлена в лікарні до електронної системи охорони здоров’я.

❗️Важливо пам’ятати, якщо ви повноцінно заповнили документ і не відправили до ЦБД eHealth – кошти за надані послуги не надійдуть. Оскільки саме процес синхронізації, тобто передання ваших даних у систему ЕСОЗ, забезпечує оплату за надані лікарем послуги.
Тому ще раз наголошуємо, що ваші дані повинні бути надісланими в ЕСОЗ, а не лише заповненими в МІС.
❗️Обов’язково перевіряйте в медичних інформаційних системах, чи є позитивним надсилання медичних даних в ЕСОЗ.
❗️Часто трапляється помилки з надісланими діагнозами чи параметрами, які вже направили в ЕСОЗ, відповідно система їх не приймає. В такому випадку важливо знайти прийоми, перевірити дані пацієнта, виправити помилку та відправити знову до ЕСОЗ. Епізод повинен бути створений, поставлений діагноз та закритий.
❗️Кількість прийомів повинні дорівнювати кількості синхронізації.
Якщо є не відправлені епізоди чи помилки в них, то варто перевірити і перевідправити дані так, щоб кількість прийомів дорівнювала кіллькості прийомів в НСЗУ.
Детальний механізм щодо кожного ппроблемного епізоду можна дізнатись в академії НСЗУ – https://nszu.gov.ua/academy
Також у разі винекнення проблем, рекомендуємо звернутись до Медичної інформаційної системи, яка встановлена у вашій лікарні.

23 Жовтня 2018

У комітеті Верховної ради з питань охорони здоров’я публічно обговорили напрямки роботи міністерства у розвитку державно-приватного партнерства в охороні здоров’я. У дискусії взяло участь понад 170 представників органів місцевої влади, закладів охорони здоров’я, народні депутати, представники приватних та благодійних організацій.

“У зв’язку з реформою та автономізацією медзакладів важлива співпраця наших державних та комунальних медичних закладів з бізнесом. Бо як це було 25 років тому, так і нині – державних грошей не вистачає для надання пацієнту повного спектру  сучасних медичних послуг. Наш сьогоднішній круглий стіл – це та платформа, де наші колеги можуть поділитися досвідом по співпраці у сфері державно-приватного партнерства саме в системі охорони здоров’я”, – зазначила Оксана Корчинська, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, народний депутат.

Заступник міністра Роман Ілик презентував основні напрямки, які стратегічно планує розвивати Міністерство охорони здоров’я у реалізації майбутнього державно-приватного партнерства.

“Окремою метою для нас є визначення попиту регіонів на проекти державно-приватного партнерства. Ми хочемо  визначити та стратегічно виокремити основні пріоритетні види допомоги, що першочергово потребують залучення інвестицій з приватного бізнесу. Користуючись нагодою, хочу звернути увагу на грант від USAID саме на цю тематику. Це фінансова, технічна та експертна допомога для реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я. Сподіваюся, що завдяки співпраці з переможцями гранту та за підтримки команди МОЗ, вже у наступному році ми матимемо не лише приклади гарно підготовленої документації, але вже й початок реалізації успішних проектів в сфері охорони здоров’я”, – зазначив Роман Ілик.

Костянтин Яринич, народний депутат і член Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я підкреслив, що питання інвестицій у медицину зараз є вкрай актуальним.

“Зацікавленість як отримати інвестиції, так і інвестувати в медицину – є величезна. Попереду ще дуже багато роботи, але дійсно обнадіює, що міністерство зрушило з місця цей дуже складний та серйозний процес”, – сказав Костянтин Яринич.

В Україні в 2010 році був прийнятий закон про державно-приватне партнерство, однак у сфері охорони здоров’я цей процес починається лише зараз.

“Нині в Україні успішно реалізують близько 200 проектів державно-приватного партнерства у різних сферах. І я дуже б хотіла, щоб так само успішно розвивався і напрямок державно-приватного партнерства для медичних закладів”, – зазначила Ірина Сисоєнко, народний депутат, заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я.

Наразі фахівці МОЗ України уже розробили методичні рекомендації, які допоможуть залучати  інвестиції у модернізацію медзакладів.

“Ці методичні рекомендації будуть дуже корисними для ініціювання інвестиційних проектів. Хочу зазначити, що чим дорожчий проект, тим більше він має попиту у бізнесу. Тому раджу вам приймати участь в усіх заходах, які присвячені державно-приватному партнерству – і в українських, і в міжнародних. Це, так би мовити, майданчики для продажу своїх проектів, де потенційні інвестори їх шукають і знаходять. Хочу зазначити, що робоча група в МОЗ чекає на ваші питання. Ми готові на них постійно відповідати та консультувати ваші прагнення юридично та практично”, – сказала Марина Слободніченко, юридичний консультант МОЗ України.

Детальніше про грант для розвитку державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я в регіонах можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/2S9cOo6

У прикріплених файлах є Методичні рекомендації з державно-приватного партнерства, а також Загальна процедура запуску проектів у сфері охорони здоров’я. Усі питання, побажання та рекомендації надсилайте на електронну адресу: [email protected]

Джерело: moz.gov.ua