Заступник Міністра охорони здоров’я України Ярослав Кучер про актуальний стан eHealth

“Для всіх користувачів системи eHealth є чудові новини, адже ми провели певні дії, що дають змогу системі працювати стабільно і забезпечили її на осінь необхідними ресурсами. Перерозподілили 7,1 млн грн на послуги дата-центрів. У процесі узгодження 13,3 млн грн на адміністрування і забезпечення додатковими ресурсами дата-центрів: цього вистачить більше ніж до кінця року, щоб система була повністю забезпечена необхідними ресурсами. Також зможемо коригувати ці кошти і в разі навантаження можемо збільшити кількість ресурсів, стабілізувати роботу центрального компонента eHealth”, – зауважив під час ранкового брифінгу заступник Міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації

Yaroslav Kucher.
Окрім цього, Ярослав Кучер повідомив, що міністерство відправило на узгодження проекти порядку ведення реєстру медичних висновків і формування медичних висновків про народження.
Також рекомендуємо
23 Жовтня 2018

У комітеті Верховної ради з питань охорони здоров’я публічно обговорили напрямки роботи міністерства у розвитку державно-приватного партнерства в охороні здоров’я. У дискусії взяло участь понад 170 представників органів місцевої влади, закладів охорони здоров’я, народні депутати, представники приватних та благодійних організацій.

“У зв’язку з реформою та автономізацією медзакладів важлива співпраця наших державних та комунальних медичних закладів з бізнесом. Бо як це було 25 років тому, так і нині – державних грошей не вистачає для надання пацієнту повного спектру  сучасних медичних послуг. Наш сьогоднішній круглий стіл – це та платформа, де наші колеги можуть поділитися досвідом по співпраці у сфері державно-приватного партнерства саме в системі охорони здоров’я”, – зазначила Оксана Корчинська, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, народний депутат.

Заступник міністра Роман Ілик презентував основні напрямки, які стратегічно планує розвивати Міністерство охорони здоров’я у реалізації майбутнього державно-приватного партнерства.

“Окремою метою для нас є визначення попиту регіонів на проекти державно-приватного партнерства. Ми хочемо  визначити та стратегічно виокремити основні пріоритетні види допомоги, що першочергово потребують залучення інвестицій з приватного бізнесу. Користуючись нагодою, хочу звернути увагу на грант від USAID саме на цю тематику. Це фінансова, технічна та експертна допомога для реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я. Сподіваюся, що завдяки співпраці з переможцями гранту та за підтримки команди МОЗ, вже у наступному році ми матимемо не лише приклади гарно підготовленої документації, але вже й початок реалізації успішних проектів в сфері охорони здоров’я”, – зазначив Роман Ілик.

Костянтин Яринич, народний депутат і член Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я підкреслив, що питання інвестицій у медицину зараз є вкрай актуальним.

“Зацікавленість як отримати інвестиції, так і інвестувати в медицину – є величезна. Попереду ще дуже багато роботи, але дійсно обнадіює, що міністерство зрушило з місця цей дуже складний та серйозний процес”, – сказав Костянтин Яринич.

В Україні в 2010 році був прийнятий закон про державно-приватне партнерство, однак у сфері охорони здоров’я цей процес починається лише зараз.

“Нині в Україні успішно реалізують близько 200 проектів державно-приватного партнерства у різних сферах. І я дуже б хотіла, щоб так само успішно розвивався і напрямок державно-приватного партнерства для медичних закладів”, – зазначила Ірина Сисоєнко, народний депутат, заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я.

Наразі фахівці МОЗ України уже розробили методичні рекомендації, які допоможуть залучати  інвестиції у модернізацію медзакладів.

“Ці методичні рекомендації будуть дуже корисними для ініціювання інвестиційних проектів. Хочу зазначити, що чим дорожчий проект, тим більше він має попиту у бізнесу. Тому раджу вам приймати участь в усіх заходах, які присвячені державно-приватному партнерству – і в українських, і в міжнародних. Це, так би мовити, майданчики для продажу своїх проектів, де потенційні інвестори їх шукають і знаходять. Хочу зазначити, що робоча група в МОЗ чекає на ваші питання. Ми готові на них постійно відповідати та консультувати ваші прагнення юридично та практично”, – сказала Марина Слободніченко, юридичний консультант МОЗ України.

Детальніше про грант для розвитку державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я в регіонах можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/2S9cOo6

У прикріплених файлах є Методичні рекомендації з державно-приватного партнерства, а також Загальна процедура запуску проектів у сфері охорони здоров’я. Усі питання, побажання та рекомендації надсилайте на електронну адресу: [email protected]

Джерело: moz.gov.ua

31 Жовтня 2018

Європейські експерти з ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) визнали український кейс eHealth одним із найперспективніших у державному секторі по всьому світу.

Цього року команда eZdorovya взяла участь у конкурсі та представила модель трансформації медичної системи – “Private-Public Cooperation Model”. Цей кейс увійшов до з найкращих у світі та був опублікований на інноваційній платформі Обсерваторії інновацій у державному секторі (OPSI).

OPSI — команда європейських експертів, яка досліджує проекти в публічному секторі з усього світу та публікує кейси переможців, які, на їхню думку, змінюють державну сферу та життя всієї країни на краще.

“OPSI визнали підхід eZdorovya   “Private-Public Cooperation” в eHealth одним з найперспективніших у світі. Ця модель передбачає, що електронна система охорони здоров’я в Україні трансформується у тісній співпраці її головних партнерів та бізнес-сектору. Чому ця інновація є однією з кращих? Кооперація “держава-бізнес” здатна трансформувати систему на горизонтальну площину, створювати новий простір для інновацій, нові конкурентні ринки та головне — надавати найякісніші сервіси для громадськості.

 

5 Грудня 2020
Складання технічних вимог – основа для впровадження електронних сервісів у eHealth.
Бізнес аналітики eZdorovya провели консультації та надали експертизу щодо формування технічного завдання на модулі:
– «Адміністративний модуль НМП”
– “Адміністративний модуль аптечного закладу”
– “Робоче місце фармацевта“
– “Робоче місце лікаря ПМД“
– “Робоче місце лікаря СМД”
– “Робота з записами про пацієнтів”
– “Доступ до даних”
– “Медичні висновки про народження”.
Для усіх розробників, які планують долучитися до eHealth, ми нагадаємо, як розробляються технічні вимоги до функціоналу.
1) Первинна задача бізнес аналітика – зібрати інформацію від замовника проєкту: дізнатися, що необхідно замовнику, отримати усі вимоги до потрібного функціоналу, визначити із замовником маршрут пацієнта, дії користувачів у системі та створити первинну документацію у вигляді бізнес-процесів.
2) Разом із проєктним менеджером БА допомогає створити аналітичну довідку з детальним описом цілей, джерел фінансування, очікуваних результатів, ризиків і т.д. Вони визначають функціональні вимоги до ЦБД, функціональні вимоги до МІС, нефункціональні вимоги до ЦБД, критерії прийому функціоналу у розробників (показники того, що розробник виконав задачу відповідно вимогам).
3) Формування з функціональних вимог Backlog проєкту з ранжуванням вимог за пріоритетом від обов’язкових до опційних.
4) Постановка задачі розробнику
5) Консультація розробника (БА доносить розробнику інформацію від замовника)
6) Бізнес-аналітики ДП “Електронне здоров’я” постійно беруть участь у розробці всіх навчальних матеріалів, тренінгів, оскільки саме БА є основним носієм знань проєкту.
Команда БА навчає технічну підтримку ДП, тестувальників та доносить необхідні знання до розробників МІС.
7) Після реалізації функціоналу спеціалісти технічної підтримки передають фідбек користувачів щодо впровадження, на основі якого, аналітики можуть змінити функціональні вимоги та пріоритетність функцій. Відповідно до цього розробник вносить зміни до функціоналу в наступних релізах.
Національна служба здоров’я України затверджує технічні вимоги, на основі яких МІС розробляють необхідний функціонал.
Нещодавно були затверджені оновлені технічні вимоги до розробки, з якими Ви можете ознайомитися за посиланням:
Запрошуємо розробників МІС до тестування!
10 Липня 2020

Актуальні та точні дані – ядро сучасної та ефективної системи охорони здоров’я. Проте внесення даних до системи не завжди означає їх синхронізацію з ЕСОЗ.
Синхронізація з електронною системою охорони здоров’я – це процес відправлення даних з медичної інформаційної системи, яка встановлена в лікарні до електронної системи охорони здоров’я.

❗️Важливо пам’ятати, якщо ви повноцінно заповнили документ і не відправили до ЦБД eHealth – кошти за надані послуги не надійдуть. Оскільки саме процес синхронізації, тобто передання ваших даних у систему ЕСОЗ, забезпечує оплату за надані лікарем послуги.
Тому ще раз наголошуємо, що ваші дані повинні бути надісланими в ЕСОЗ, а не лише заповненими в МІС.
❗️Обов’язково перевіряйте в медичних інформаційних системах, чи є позитивним надсилання медичних даних в ЕСОЗ.
❗️Часто трапляється помилки з надісланими діагнозами чи параметрами, які вже направили в ЕСОЗ, відповідно система їх не приймає. В такому випадку важливо знайти прийоми, перевірити дані пацієнта, виправити помилку та відправити знову до ЕСОЗ. Епізод повинен бути створений, поставлений діагноз та закритий.
❗️Кількість прийомів повинні дорівнювати кількості синхронізації.
Якщо є не відправлені епізоди чи помилки в них, то варто перевірити і перевідправити дані так, щоб кількість прийомів дорівнювала кіллькості прийомів в НСЗУ.
Детальний механізм щодо кожного ппроблемного епізоду можна дізнатись в академії НСЗУ – https://nszu.gov.ua/academy
Також у разі винекнення проблем, рекомендуємо звернутись до Медичної інформаційної системи, яка встановлена у вашій лікарні.