Проста реєстрація

У комітеті Верховної ради з питань охорони здоров’я публічно обговорили напрямки роботи міністерства у розвитку державно-приватного партнерства в охороні здоров’я. У дискусії взяло участь понад 170 представників органів місцевої влади, закладів охорони здоров’я, народні депутати, представники приватних та благодійних організацій.

“У зв’язку з реформою та автономізацією медзакладів важлива співпраця наших державних та комунальних медичних закладів з бізнесом. Бо як це було 25 років тому, так і нині – державних грошей не вистачає для надання пацієнту повного спектру  сучасних медичних послуг. Наш сьогоднішній круглий стіл – це та платформа, де наші колеги можуть поділитися досвідом по співпраці у сфері державно-приватного партнерства саме в системі охорони здоров’я”, – зазначила Оксана Корчинська, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, народний депутат.

Заступник міністра Роман Ілик презентував основні напрямки, які стратегічно планує розвивати Міністерство охорони здоров’я у реалізації майбутнього державно-приватного партнерства.

“Окремою метою для нас є визначення попиту регіонів на проекти державно-приватного партнерства. Ми хочемо  визначити та стратегічно виокремити основні пріоритетні види допомоги, що першочергово потребують залучення інвестицій з приватного бізнесу. Користуючись нагодою, хочу звернути увагу на грант від USAID саме на цю тематику. Це фінансова, технічна та експертна допомога для реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я. Сподіваюся, що завдяки співпраці з переможцями гранту та за підтримки команди МОЗ, вже у наступному році ми матимемо не лише приклади гарно підготовленої документації, але вже й початок реалізації успішних проектів в сфері охорони здоров’я”, – зазначив Роман Ілик.

Костянтин Яринич, народний депутат і член Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я підкреслив, що питання інвестицій у медицину зараз є вкрай актуальним.

“Зацікавленість як отримати інвестиції, так і інвестувати в медицину – є величезна. Попереду ще дуже багато роботи, але дійсно обнадіює, що міністерство зрушило з місця цей дуже складний та серйозний процес”, – сказав Костянтин Яринич.

В Україні в 2010 році був прийнятий закон про державно-приватне партнерство, однак у сфері охорони здоров’я цей процес починається лише зараз.

“Нині в Україні успішно реалізують близько 200 проектів державно-приватного партнерства у різних сферах. І я дуже б хотіла, щоб так само успішно розвивався і напрямок державно-приватного партнерства для медичних закладів”, – зазначила Ірина Сисоєнко, народний депутат, заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я.

Наразі фахівці МОЗ України уже розробили методичні рекомендації, які допоможуть залучати  інвестиції у модернізацію медзакладів.

“Ці методичні рекомендації будуть дуже корисними для ініціювання інвестиційних проектів. Хочу зазначити, що чим дорожчий проект, тим більше він має попиту у бізнесу. Тому раджу вам приймати участь в усіх заходах, які присвячені державно-приватному партнерству – і в українських, і в міжнародних. Це, так би мовити, майданчики для продажу своїх проектів, де потенційні інвестори їх шукають і знаходять. Хочу зазначити, що робоча група в МОЗ чекає на ваші питання. Ми готові на них постійно відповідати та консультувати ваші прагнення юридично та практично”, – сказала Марина Слободніченко, юридичний консультант МОЗ України.

Детальніше про грант для розвитку державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я в регіонах можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/2S9cOo6

У прикріплених файлах є Методичні рекомендації з державно-приватного партнерства, а також Загальна процедура запуску проектів у сфері охорони здоров’я. Усі питання, побажання та рекомендації надсилайте на електронну адресу: [email protected]

Джерело: moz.gov.ua

ДП “Електронне здоров’я” та Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України знаходяться на фінальній стадії підтвердження відповідності комплексної системи захисту інформації системи eHealth!

На минулому тижні eZdorovya спільно з ДССЗЗІ узгодили оновлені загальні технічні вимоги до медичних та аптечних інформаційних систем для підключення до центральної бази даних системи eHealth.   

У майбутньому МІС, що підключені до eHealth, будуть перевірятися на відповідність зазначеним технічним вимогам, що є одним із важливих кроків у забезпеченні захисту інформації у всьому середовищі eHealth.

Електронна система охорони здоров’я має складну систему захисту, яка постійно розвивається та оновлюється. Підтвердження відповідності побудованої КСЗІ, поряд з іншими заходами, які здійснюються командою eZdorovya (моніторинг, penetration testing, залучення міжнародних спеціалістів, тощо), є запорукою безпечної та надійної роботи електронної системи охорони здоров’я.

Минуло півроку з того часу, коли була створена Національна служба здоров’я України і “гроші пішли за пацієнтами” у ті заклади, які підписали договори зі Службою. Розказуємо, як змінилась первинна допомога за цей час.

За 6 місяців роботи Нацслужби здоров’я 623 заклади первинної допомоги (майже половина закладів первинки країни) підписали договір з Службою і перейшли на нову систему фінансування.

Понад 12 млн українців обрали свого лікаря в цих закладах. І за ними до закладів вже “прийшло” 1,615 млрд грн, які держава вперше спрямувала на оплату медичних послуг конкретним пацієнтам.

Більшість закладів отримали значно більше грошей, аніж за субвенцією. І цей дохід зростатиме, адже заклади ще продовжують укладати декларації з пацієнтами. Наприклад, Сокирянський ЦПМСД збільшив свій дохід з липня по жовтень на 50%, Черкаський ЦПМСД №2 – на 32%. Томашпільський центр первинної допомоги збільшив надходження на свій рахунок на 58%.

Зміни в медицині відкрили вікно можливостей. І цими можливостями скористалися передусім маленькі міста. Саме там відбуваються найбільші зміни. Лідери за рівнем підписання декларацій – Червоноград на Львівщині (76%) та Овруч на Житомирщині (65%). В Червонограді отримали втричі більше коштів, аніж за субвенцією, і вже у перші місяці підняли зарплату лікарям – з 5 000 до 16 000 грн. Овруцький ЦПМСД тепер отримує вдвічі більше, аніж за субвенцією. І зарплата лікаря зросла з 5 000 до 15 000 грн.

Значно зросли і зарплати медичних сестер. Наприклад, у закарпатському Міжгір`ї зарплата медсестри виросла з 5 до 8 000. У Миргороді – з 4 до 8 500 грн.

«За рік ми набрали непоганий темп впровадження змін. Але ми плануємо нарощувати його в наступному році. Яка наша візія на 2019 рік? Нова первинна ланка по всій країні – з високою якістю послуг, різноманіттям провайдерів, високими зарплатами лікарів. Нові електронні інструменти для лікарів та пацієнтів – електронні медичні картки, направлення до спеціалістів, рецепти на «Доступні ліки», лікарняні листи. Ви приходите на прийом і займаєтеся вашим здоров`ям, а не папірцями. І найголовніше – старт реформації спеціалізованої допомоги – запуск програми «Безкоштовна діагностика». За направленням сімейного лікаря пацієнти отримають найнеобхідніші для встановлення діагнозу аналізи, консультації спеціалістів та діагностику безоплатно», – сказав заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

«Зміни в медицині відбуваються перш за все на користь пацієнта та лікаря. Щоб інформація про них була доступною, 8 жовтня Національна служба здоров`я запустила власний контакт-центр. Це перший в Україні контакт-центр для лікарів та пацієнтів. За усіма міжнародними стандартами. Кожен українець, подзвонивши на номер 1677, зможе отримати відповіді на всі питання щодо змін в медицині. Адже трансформація триває. З наступного року трансформується програма «Доступні ліки» і буде реалізовуватися через НСЗУ. Ми будемо укладати контракти з аптеками. Пацієнт за електронним рецептом зможе отримати необхідні йому ліки у будь-якій аптеці, яка уклала з нами договір – незалежно від місця свого проживання, там, де йому буде зручно. Всі ці зміни розвертають медичну систему в бік пацієнта», – заявив Олег Петренко, голова НСЗУ.

Джерело: moz.gov.ua

З 1 квітня 2019 року програма реімбурсації “Доступні ліки” переходить під управління Національної служби здоров’я України. З цього моменту сімейні лікарі, терапевти і педіатри виписуватимуть виключно електронні рецепти на препарати за програмою “Доступні ліки”.

“Доступні ліки” — урядова програма з повної або часткової оплати з бюджету певних лікарських засобів (реімбурсації), яка здійснюється вже 2 роки. За цей час 30 мільйонів рецептів було виписано на лікарські засоби, які підлягають реімбурсації.

Перехід програми “Доступні ліки” на електронні рецепти та в управління НСЗУ — це черговий етап трансформації системи охорони здоров’я в Україні, безпосередньо пов’язаний з eHealth. Усі дані щодо електронних рецептів будуть зберігатися у ЦБД системи eHealth, адміністратором якої є ДП “Електронне здоров’я”.

На сьогодні до розробки функціоналу електронного рецепту у рамках програми реімбурсації “Доступні ліки” долучилися 22 медичні інформаційні системи (МІС). МІС розробляють як функціонал виписки рецепту лікарями, або функціонал погашення рецепту фармацевтом, так і обидва модулі одночасно.

Тестування функціоналу для аптечних закладів триває! ДП “Електронне здоров’я” запрошує розробників МІС долучитися до побудови електронної системи eHealth та надсилати свої пропозиції на [email protected] .

Детальніше щодо статусів впровадження МІС: https://bit.ly/2OtRx78