До розробки електронної системи eHealth в Україні долучаться провідні ІТ-компанії

Державне підприємство «Електронне здоров’я» та IT Ukraine Association,
членами якої є провідні міжнародні та українські ІТ-компанії, підписали
Меморандум про співпрацю, метою якого є сприяння сторін в сфері
інформатизації охорони здоров’я.

ДП «Електронне здоров’я», яке адмініструє центральну базу даних eHealth,
тепер зможе спільно з провідними ІТ-компаніями розглядати ініціативи у
сфері інформатизації охорони здоров’я, матиме професійну підтримку в
оцінці можливостей підприємства та долучатиме провідних ІТ-спеціалістів
до стратегічного планування розвитку системи, консультацій щодо
архітектури та формування Big Data. Для IT-спеціалістів це унікальна
можливість долучитися до процесу трансформації системи охорони здоров’я та застосувати свій досвід та експертизу у розробці eHealth в Україні.

Сторони підписали меморандум 25 липня, відразу окресливши перші
подальші кроки. Учасники заходу обговорили створення технічної ради та
можливість популяризації державного сектору для членів асоціації – а це 58 компаній-розробників програмного забезпечення, які сукупно формують 50% всієї виручки галузі в країні. Крім того, IT Ukraine Association представляє інтереси компаній-учасників у міжнародних індустріальних об’єднаннях та організаціях, серед яких DIGITALEUROPE, WITSA, EMOTA.

«Залучення провідних ІТ-фахівців до державного сектору – це наступний
етап нашої співпраці з ІТ-спільнотою. У найближчі роки вся система охорони здоров’я має працювати на основі електронних даних. Досвід і ідеї фахівців найбільших IT-компаній України допоможуть нам побудувати якісну та безпечну систему eHealth для лікарів та пацієнтів», – зазначив виконуючий обов’язки генерального директора ДП «Електронне здоров’я» Андрій Сучик.

Костянтин Васюк, виконавчий директор Асоціації “ІТ Україна” підтвердив
зацікавленість соціальною складовою такої колаборації:

«Співпраця з адміністратором Центральної бази даних eHealth – не тільки
цікавий досвід для ІТ-фахівців, але й можливість бути частиною інформатизації державних процесів і певною мірою увійти в історію. В будь-якому разі співпраця з державою – це новий етап якісного розвитку ІТ-сфери України».

 

Також рекомендуємо
26 Жовтня 2018

У нинішньому  реєстрі виробники попередньо гарантували близько 15 млн упаковок безоплатних ліків  за програмою “Доступні ліки”. У попередньому реєстрі – у першому півріччі 2018 року – ця цифра становила 10 млн упаковок, а перед тим, у другому півріччі 2017 року, фармкомпанії могли реалізувати близько 6 млн упаковок безоплатних ліків.

З початку 2018 року пацієнти отримали ліки за майже 14 млн рецептами на суму близько 700 млн грн.

Лідерами реалізації програми “Доступні ліки” за 9 місяців 2018 року стали Полтавська, Львівська, Дніпропетровська, Запорізька та Рівненська області. Найнижчі показники ефективності роботи програми – на Луганщині, Хмельниччині, Буковині, Одещині та у Волинському регіоні.

Нагадаємо, рейтинг успішності регіонів формується за такими показниками:

  • обсяг використання коштів передбачених на місяць, на рік;
  • вартість середнього рецепту;
  • кількість аптечних закладів у регіоні, що беруть участь у програмі “Доступні ліки” і динаміка їх долучення;
  • кількість пацієнтів на 1 аптеку;
  • кількість відшкодованих рецептів у порівнянні з загальним показником виписаних рецептів.

Нині за програмою “Доступні ліки” пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою та діабетом 2 типу можуть отримати 261 препарат, з них 59 – безоплатно. Кількість аптек, де можна отримати ліки за рецептом від лікаря наразі становить 7 937 аптек. Це кожен третій аптечний заклад в Україні.

Детальніше про програму: http://moz.gov.ua/dostupni-liki

Джерело: moz.gov.ua

19 Грудня 2018

2018 рік завершується не лише підведенням підсумків, але й укладанням угод із сімейними лікарями. Та підписують їх не лише на папері — кожен пацієнт потрапляє до електронної системи охорони здоров’я eHealth. Денис Мацуй, генеральний директор Державного підприємства «Електронне здоров’я», розповів про виклики, можливості та плани проекту, що допоможе автоматизувати усі ці процеси.

Що це за проект

eZdorovya — це державний стартап, який адмініструє електронну систему охорони здоров’я — eHealth. Систему eHealth створюють Міністерство охорони здоров’я, Національна служба здоров’я та представники бізнесу в Україні. Проект відповідає за цифрову трансформацію електронної системи охорони  здоров’я. По суті це — державне підприємство, яке переводить українську медицину на цифрову основу.

Про перехід на цифрові картки пацієнтів

— Вже у 2019 році буде доступна реєстрація медичних подій в електронній системі охорони здоров’я, які пов’язані зі зверненням пацієнта до закладу первинної медичної допомоги. До реєстру потраплятимуть такі події:

  • Візит пацієнта, причини звернення.
  • Алергії та вакцинації.
  • Виміри: універсальна модель вимірів, наприклад, група крові чи тиск.
  • Процедури: це те, що лікар зможе сам зробити, чи його медсестра.

Набір функцій медичних подій буде постійно розширюватись. Зараз ми зосереджені на розробці функціональності електронних карток. Заповнювати їх будуть з моменту звернення пацієнта до лікаря. Ключова інформація для лікаря (наприклад відомості про вакцинацію, алергії та інше) будуть обов’язково внесені до електронного профайлу пацієнта.

Щодо оцифровки паперових карток — лише уявіть який це об’єм інформації та скільки ресурсу (як людського, так і ресурсів часу) знадобиться для перенесення цих даних. Проте, на мій погляд, це ще одна ніша для представників бізнесу. У майбутньому ми очікуємо, що з’явиться стартап, який візьметься за переведення паперових карток в «цифру». Звичайно, тільки з дозволу пацієнта ці дані можуть проходити обробку.

Про сумісність зі старою системою обліку пацієнтів та комп’ютеризацію лікарень

— До кінця 2018 року всі комунальні медичні заклади, які надають первинну медичну допомогу (тобто там де працюють сімейні лікарі, терапевти та педіатри), мають укласти договори з Нацслужбою здоров’я та перейти на нову модель фінансування. Однією з умов для підписання договору є наявність комп’ютерної техніки та підключення до eHealth. Із 2019 року фінансування для цих медичних закладів буде відбуватися виключно Національною службою здоров’я.

За нашою інформацією, зараз усі медичні заклади мають комп’ютери, оскільки декларації з вибору лікаря підписуються тільки в електронній системі. Інша справа, що у 2019 році комп’ютер має стояти вже у кожному кабінеті сімейного лікаря у медзакладі, оскільки всю інформацію, пов’язану зі зверненням пацієнта, сімейні лікарі, терапевти і педіатри будуть зобов’язані вести виключно в eHealth.

Забезпечення комп’ютерами медичних закладів — обов’язок власника. Ним є місцева влада. Крім того, медичні заклади, які вже отримують оплати за медичні послуги від НСЗУ, вже мають збільшене фінансування і можуть купувати самостійно комп’ютерну техніку. Міністерство постійно веде комунікацію з регіонами та тримає питання забезпечення комп’ютерами на особливому контролі.

Про напрямки використання для пацієнтів

— Зараз пацієнт може зареєструватись в системі eHealth через медичні інформаційні системи (МІС), підписати декларацію з сімейним лікарем, терапевтом, педіатром. Так інформація про пацієнта потрапляє до центральної бази даних. Далі Національна служба здоров‘я направляє оплату за медичні послуги за пацієнтів у ті заклади, де вони лікуються.

Незабаром буде запущена електронна медична картка, електронний рецепт, електронне направлення.

Про основні проблеми та виклики

— Можу сказати виключно про електронну систему охорони здоров’я або про її електронне ядро, за розробку якого відповідає ДП «Електронне здоров’я». Головний наш виклик — це час. В короткі терміни нам необхідно зробити те, на що у Великобританії або Естонії пішло десятки років. Ці країни будували систему eHealth поступово. Неможливо на порозі 2019 року залишатись осторонь тих змін, що вже відбулись в усьому світі. Тому зараз перед нами глобальне завдання — побудувати ефективну архітектуру, розробити функціональність і впровадити готову систему у життя в максимально короткі терміни. Цього вимагає сучасна світова практика електронної медицини.

Про безпеку даних та напрямки використання зібраної інформації

— В першу чергу цими даними будуть користуватися безпосередньо лікарі. Маючи доступ до історії хвороби пацієнта, лікар буде бачити всю картину загалом, та на основі цієї інформації приймати рішення щодо лікування. Також на основі зібраних знеособлених даних буде проводитись аналіз, щоби визначити стан охорони здоров’я в Україні. Ці дані необхідні Міністерству охорони здоров’я та Національній службі здоров‘я для ефективної політики в своїй сфері.

Дані про стан здоров’я населення, епідеміологічної ситуації, про наявність медикаментів — дуже важливі для подальшої політики державних органів

В майбутньому, ми думаємо, що дані можуть застосовувати медичні сервіси, які надають якісний аналіз даних та рішення на їхній основі. Крім того, знеособлена аналітика може бути корисна для фармацевтичного бізнесу та компаній, які працюють в сфері охорони здоров’я.

Важливо пам’ятати, що лише пацієнт може приймати рішення щодо використання інформації про нього. Одне з наших ключових завдань — забезпечення безпеки цих даних. Без згоди пацієнта жоден сервіс не зможе використовувати його дані.

Про вартість доступу та монетизацію

— Модель монетизації ДП «Електронне здоров’я» — це одне з наших завдань на майбутнє. Наразі в пріоритеті розробка та впровадження сервісів центральної бази даних. Але в майбутньому планується, що підприємство буде отримувати дохід від своєї діяльності. Також ми відкриті до співпраці з бізнесом, який зможе надати для пацієнтів або органів державної влади корисні сервіси.

Джерело: https://nachasi.com

23 Квітня 2019

Відповідно до умов програми реімбурсації “Доступні ліки”, МІС розробляють модуль для видачі електронного рецепту, або модуль погашення електронного рецепту, чи модулі видачі і погашення електронного рецепту одночасно.

До систем, які пройшли тестування відповідності функціоналу виписки електронних рецептів лікарями та функціонал погашення е-рецептів фармацевтами, приєдналися МІС, “Поліклініка без черг”, “ДокторЕлекс”, “MedCard Plus”.

Медичні інформаційні системи, “MEDICS”, “Askep.net”,  “МедІнфоСервіс”, “Health24”, “МедЕйр”, “MEDSTAR”, “EMCIMEД” успішно пройшли тестування функціоналу виписки електронних рецептів.

Тестування функціоналу погашення електронного рецепту пройшли МІС “Скарб”, “еАптека”, “nHealth”, “SimplexMed”.

Тестування функціоналу для аптечних закладів триває!

ДП “Електронне здоров’я” запрошує розробників МІС долучитися до побудови електронної системи eHealth та надсилати свої пропозиції на [email protected] .

 

 

23 Жовтня 2018

У комітеті Верховної ради з питань охорони здоров’я публічно обговорили напрямки роботи міністерства у розвитку державно-приватного партнерства в охороні здоров’я. У дискусії взяло участь понад 170 представників органів місцевої влади, закладів охорони здоров’я, народні депутати, представники приватних та благодійних організацій.

“У зв’язку з реформою та автономізацією медзакладів важлива співпраця наших державних та комунальних медичних закладів з бізнесом. Бо як це було 25 років тому, так і нині – державних грошей не вистачає для надання пацієнту повного спектру  сучасних медичних послуг. Наш сьогоднішній круглий стіл – це та платформа, де наші колеги можуть поділитися досвідом по співпраці у сфері державно-приватного партнерства саме в системі охорони здоров’я”, – зазначила Оксана Корчинська, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, народний депутат.

Заступник міністра Роман Ілик презентував основні напрямки, які стратегічно планує розвивати Міністерство охорони здоров’я у реалізації майбутнього державно-приватного партнерства.

“Окремою метою для нас є визначення попиту регіонів на проекти державно-приватного партнерства. Ми хочемо  визначити та стратегічно виокремити основні пріоритетні види допомоги, що першочергово потребують залучення інвестицій з приватного бізнесу. Користуючись нагодою, хочу звернути увагу на грант від USAID саме на цю тематику. Це фінансова, технічна та експертна допомога для реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я. Сподіваюся, що завдяки співпраці з переможцями гранту та за підтримки команди МОЗ, вже у наступному році ми матимемо не лише приклади гарно підготовленої документації, але вже й початок реалізації успішних проектів в сфері охорони здоров’я”, – зазначив Роман Ілик.

Костянтин Яринич, народний депутат і член Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я підкреслив, що питання інвестицій у медицину зараз є вкрай актуальним.

“Зацікавленість як отримати інвестиції, так і інвестувати в медицину – є величезна. Попереду ще дуже багато роботи, але дійсно обнадіює, що міністерство зрушило з місця цей дуже складний та серйозний процес”, – сказав Костянтин Яринич.

В Україні в 2010 році був прийнятий закон про державно-приватне партнерство, однак у сфері охорони здоров’я цей процес починається лише зараз.

“Нині в Україні успішно реалізують близько 200 проектів державно-приватного партнерства у різних сферах. І я дуже б хотіла, щоб так само успішно розвивався і напрямок державно-приватного партнерства для медичних закладів”, – зазначила Ірина Сисоєнко, народний депутат, заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я.

Наразі фахівці МОЗ України уже розробили методичні рекомендації, які допоможуть залучати  інвестиції у модернізацію медзакладів.

“Ці методичні рекомендації будуть дуже корисними для ініціювання інвестиційних проектів. Хочу зазначити, що чим дорожчий проект, тим більше він має попиту у бізнесу. Тому раджу вам приймати участь в усіх заходах, які присвячені державно-приватному партнерству – і в українських, і в міжнародних. Це, так би мовити, майданчики для продажу своїх проектів, де потенційні інвестори їх шукають і знаходять. Хочу зазначити, що робоча група в МОЗ чекає на ваші питання. Ми готові на них постійно відповідати та консультувати ваші прагнення юридично та практично”, – сказала Марина Слободніченко, юридичний консультант МОЗ України.

Детальніше про грант для розвитку державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я в регіонах можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/2S9cOo6

У прикріплених файлах є Методичні рекомендації з державно-приватного партнерства, а також Загальна процедура запуску проектів у сфері охорони здоров’я. Усі питання, побажання та рекомендації надсилайте на електронну адресу: [email protected]

Джерело: moz.gov.ua